Кладка клінкеру в умовах зими

By 0
7
Кладка клінкеру в умовах зими

Висока для календарної зими середня денна температура дозволяє продовжити будівельний сезон ще на певний час. Здавалось тепла зима гарний шанс збільшити загальний термін в якому кладка клінкеру буде можлива. Однак природно, виникають сумніви чи дійсно варто продовжувати цегляні роботи, попри «хороші погодні умови»? Де є та червона лінія «безпечної кладки» та які можуть бути наслідки якщо все ж її перетнути?

Виконання цегляних робіт вимагає, щоб температура зовнішнього повітря, що оточує конструкцію, не була нижчою за +5°C, що дозволяє досягти необхідної міцності та правильного процесу в’язання конструкції під час її зведення. Кладка клінкеру яка проводиться при температурі нижче +5 градусів С потребує додаткового створених умови навколо об’єкту коли ця температура більше або дорівнює +5°C.

Категорично не рекомендується відступати від цього правила, адже це матиме негативні наслідки  самої конструкції стіни і можуть виникнути проблеми вже під час процесу робіт та безумовно вплине на витривалість будови.  

Для виконання стін використовують керамічні елементи котрі підпадають під вимагання PN EN 771-1. В період зниження температури повітря необхідно використовувати елементи для мурування в сухому стані. Не можна використовувати вологі та замерзлі елементи, особливо якщо на їх поверхні утворився шар інею або льоду в результаті зберігання на відкритому повітрі. Використання таких елементів кладки унеможливлює отримання зчеплення між елементом кладки і розчином. Найкращий спосіб їх захистити – це, звичайно, зберігати в опалювальних або принаймні критих приміщеннях.

Матеріали, що поставляються на піддонах фабрично захищені термозбіжною фольгою та не потребують додаткового захисту. Однак, не менше ніж за добу перед початком робіт матеріали слід помістити в опалювальне приміщення.

Для з’єднання елементів кладки використовуються заводські (готові) розчини або замішані самостійно на прямо на будівельному майданчику. Що стосується готових розчинів, то їх властивості та сфера застосування детально окреслюються виробником і не потрібно втручатися в його склад.

Самостійно використовувати додатки або домішки, що прискорюють схоплювання, не рекомендується, оскільки цементні розчини, збагачені повітроуловлювачами, стають крихкими, нееластичними, набувають властивість розтріскуватися і послаблювати зчеплення з основою (чим більше повітря в розчині, тим слабше зчеплення до цегли). Ці негативні властивості розчину ще більше посилюються при нижчих температурах, що може призвести до розтріскування. І це точно вплине на їх витривалість.

У разі виготовлення розчинів на будівельному майданчику необхідно, щоб компоненти розчину були захищені від вологи. Вода для замішування для приготування розчинів взимку повинна відповідати тим же вимогам, що і в умовах «нормальної» температури повітря – це може бути, наприклад, питна вода. Взимку можна підігрівати воду та заповнювач.

Для розчинів, які готуються на будівництві, дозування компонентів розчину рекомендується проводити в такому порядку: до суміші піску і води з можливими додатками додають цемент. Норми (наприклад, інструкція IT B 282/2011) дозволяють дозувати пластифікатори що прискорюють схоплювання і затвердіння розчину, однак потрібно знати, що приготовлений таким чином розчин втрачає на міцності та витривалості. Оскільки є багато прихильників використання цього виду препаратів, є також багато заперечень, у тому числі й такі радикальні твердження, як той факт, що використання пластифікаторів взимку неприпустимо за будь-яких умов. Їх використання призводить до значних втрат витривалості заправи на стискання та вигинання (навіть до 50%) порівняно з еталонним розчином без домішок. В результаті затверділа кладка має настільки низьку міцність, що її можна розібрати «голими руками».

Чи існують замінники пластифікаторів? На жаль, ні – поки що єдиними перевіреними методами безпечної роботи в умовах низьких температур є робота в т. зв. утеплювачах або за методом «збереження тепла стіни».

Робота в утеплювачах полягає у створенні опалювального простору, де завдяки штучним умовам, що виникають у відмінні від зими сезони, можна виконувати кладочні роботи навіть при температурі назовні нижче – 15 градусів С. Натомість мурування методом зі збереженням тепла стіни полягає на забезпеченні ізоляційними матеріалами (мати, плити  тощо) свіжої  конструкції від швидкої втрати тепла.

Матеріали, що використовуються для цегляної кладки попередньо розігрівають, щоб під час мурування вони мали температуру, значно вищу температуру навколишнього середовища (часто пісок та воду нагріваються до температури 70-80°C). На підставі вимірювань температури елементів кладки, температури повітря  та розмірів стіни визначається час необхідний для виконання та початкова температура яку повинна мати стіна, щоб перш ніж охолоне осягнула рівня щонайменше 20% міцності 28 днів. Мурування за цим методом з використанням клінкерної цегли можливе при температурі зовнішнього повітря не нижче 10°C.

Виконання стін в утеплювачах або використання методу збереження тепла стіни – це методи, які призводять до додаткових і значних витрат, однак дають гарантію правильного в’язання елементів стіни. Найнебезпечніша ситуація, пов’язана з дією низької температури, виникає при замерзанні води для замішування під час схоплювання розчину. В такому випадку структура розчину повністю або частково руйнується.

кладка клінкеру

Цегляна кладка клінкеру або іншої цегли в умовах низької температури не є комфортною для будь-якого учасника процесу будівництва. Найкращим рішенням, якщо тільки на це дозволяють терміни реалізації, є призупинення цегляних робіт. Однак, якщо ми готові нести додаткові витрати на укріплення конструкції та дотримуватися вищевказаних порад тоді виконання повноцінної міцної стіни є можливим, а кінцевий результат не буде відрізнятися по якості від теплих сезонів, при умові дотримання технологій.

адаптовано за матеріалами domzcegly.pl